Яка жадана ти, весна!

Яка жадана ти, весна!

Яка жадана ти, весна!
Ті дні: ласкаві та жадані,
Ті осяйні хвилини рані,
І сонце ніжне на світанні,
Що жде миттєвість осяйна!

Кудись подівся сум зими,
Сполохано, як птах за хмари;
І сни – нічні душі примари,
Розтанули, як тихі чари,
Під  дзвони ніжнії весни.

Душа прокинулась зі сну,
І тішиться немов дитина!
І в радість їй така година,
Коли світанок, як калина,
Рудим квітчає далину…

Віра Половинко
21. 02. 2021р.