ЛЕВ I МИША

Анатолий Потиенко
(байка)
 
Історію цю чути довелось
Від Журавля минулим літом…
Під баобабом Лев заснув якОсь –
Любив він спати, коли ситий.

Спить Лев собі ще й трішечки хропить –
Пів-Африки храп чує грізний.
Сіренька Миша в цю солодку мить
Сміливо на царя залізла.

Полоскотала ніс, щоб не хропів
Лев уві сні під баобабом.
Проснувся цар і Мишу ту схопив:
–Я розчавлю тебе, нахабо!

Благала Миша:
                –Леве, відпусти!
За це добром тобі віддячу…
Лев з у;сміхом:
                –Ой жартівниця ж ти!
Сьогодні добрий цар звірячий.

Малого гризуна Лев відпустив:
–Сьогодні милосердним буду...
Знов спати ліг та виспатись не встиг,
Бо тисло щось йому на груди.

Прокинувся і з жахом він узрів
Мисливців, що його зв’язали.
Лев гнівно і безсило заревів:
Невже неволі дні настали?

Прибігла Миша, як почула рев,
Мотузку перегризла хутко.
І опинився на свободі Лев,
Знов заревів, та вже без смутку…

Так Миша борг свій Леву віддала
Ще й мовила мораль на славу:
–Ось бачиш, Леве, я хоч і мала,
Та здібна теж на добрі справи.
                26.02.2021 р.