Золоте веciлля

Мария Верховинина
Сиділа дівчинка у кіно-залі.
Та поряд хлопець притулився,
Степаном того хлопця звали,
Та серце йокнуло, мабуть навмисно.

Додому дівчину юнак проводив,
Слова якісь для неї він находив,
І тут вона відразу зрозуміла,
Що разом будуть все життя.

Пройшли роки, побрались молодята,
Народили трьох синів, чудові то хлоп’ята,
Пів - віка разом по життю пройшли,
Та до весілля золотого дожили.

Сьогодні поздоровлення приймайте,
Щасливу долю та родину майте,
Про свято таке мріють всі жінки,
Здорові будьте ви на всі віки!