У батьків на городі біля огорожі
Шовковиця величезна стояла.
Та широчезною кроною своєю
Наче небо вона підперала.
Товстий стовбур розщепився
На дві великих гілки
Я малою там сиділа
Ягоди смачненькі їла.
Уявляла, що я білка,
Та гризу горішки,
Руки, ротик був весь чорний
На вустах усмішка.
Ягода ця цілюща, всім допомагає,
Рівень цукру у крові вмить вона знижає.
Ця рослина чарівна
Бо цар-ягідка вона.