Я учу другие языки через собственные переводы. Очень полезно. От того, что стремлюсь к "подстрочечному" переводу, может страдать качество поэзии. Поэтому будьте снисходительны. А Автора превзойти невозможно.
Чому являєшся мені Зачем приходишь ты ко мне
У сні? (являешься ты мне)
-------------Во сне?
Чого звератаєш ти до мене Когда твой взгляд меня коснётся,
Чудові очі ті ясні, -------------Глаза твои ясней,
Сумні, -------------Грустней,
Немов криниці дно студене. Чем дно студеного колодца.
Чому уста твої німі? Зачем уста молчат при мне?
Якій докір, яке страждання, Они укор, упрек, страданье,
Яке несповнене бажання Неисполнимое желанье
На них, мов зарево червоне На них, как зарево, горит
Займається і знову тоне Как вспышка, тут же догорит
У тьмі. -------------Во тьме.
Чому являєшся мені Зачем приходишь ты ко мне
У сні? -------------Во сне?
В житті ти мною згордувала, Ты в жизни мной пренебрегала,
Моє ти серце надірвала, Моё ты сердце разорвала
Із нього вирвала одні Из сердца вырвала рыданья,
Оті ридання голосні - Как песню вечного страданья
Пісні. --------- Во мне?
В житті мене ти знать не знаєш, Меня ты в жизни знать не знаешь,
Ідеш по вулиці - минаєш, На улице - не замечаешь.
Вклонюся, навіть не зирнеш Я поклонюсь - не повернешь
І головою не ківнеш, Ты головы и не кивнёшь.
Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш, Хотя ты знаешь, знаешь, знаешь, знаешь,
Як я люблю тебе без тями, Как я люблю тебя без края,
Як мучусь довгими ночами, В мученьях ночи коротая.
І як літа вже за літами Пусть мимо годы пролетают,
Свій біль, свій жаль, свої пісні Все песни, боль и грусть мою
У серці здавлюю на дні. В глубинах сердца сохраню.
О,ні! ------------О, нет!
Являйся, зіронько, мені! Являйся, зоренька, ты мне!
Хоч у сні! ------------Хотя б во сне!
В житті мені весь вік тужити- Мне в жизни весь мой век тужить,
Не жити. ------------Не жить!
Та най те серце, що в турботі, Так пусть же сердце, что в заботе,
Неначе перла у болоті Как та жемчужина в болоте
Марніє, в"яне, засиха, Чернеет, вянет без утех,-
Хоч в сні на вид твій оживає, Во сне с тобой лишь оживает,
Хоч в жалощах живіше грає, И в жалости живей играет,
По- людськи вільно віддиха. Ему не чужд веселый смех.
Із того дива золотого, Познает диво золотое,
Зазнає щастя молодого, Хмельное счастье молодое,
Бажаного, страшного того Желанное и страшное такое -
Гріха!. -----------------Грех!