Жах вiйни

Мария Верховинина
Чому, моя рідненька мамо,
Коси рано посивіли?
-Бо страждаю я за сином
Та дітьми своїми.

Чому, моя рідненька нене,
Твоя хода змінилася?
-Бо в країну прийшла біда,
Я дуже засмутилася

Чому, моя мамо,
Твої ручки затремтіли
Хвилююся я за вас
Мої рідні внуки, діти.

Чому, твоє, мамо, личко
Зморшками покрилось?
Бо я плачу та сумую,
В моїй країні лихо.

Народились, ви діточки,
Не для поля битви,
Не для заздрощі людської
А щоб в щасті, в мирі жити.