Україно, моя дорога Україно,
Ти сильна, могуча країна!
Тут спокон віку ми живемо,
Нам заповідано і жити будемо.
Твої озера, ліси, поля і степи,
Мені дуже рідні, ти в серці завжди!
Верба у воді та червона калина,
Та мова моя ти така, - солов’їна.
Україно рідненька, ти моя мати,
А матір любити потрібно, кохати.
І чесно служити народу нам треба,
Щоб діти побачили блакитне небо.
А як скроні сивіють, осінь прийде,
Моя рідна країна, переможе усе.
Пожовтіють ліса, почорніє і нива,
Та я бачу, як ти ожила, ти красива,
Ти, як троянда, лілея, чорнобривці, жоржина,
Ти на світі найкраща, - ти моя Україна!
Кожну осінь чекаю я знову весну,
Як розквітне лілея у моєму садку.