Роздуми

Мария Верховинина
Жаль огортає серденько,
Померла дитина маленька.
Тільки родилось дитя,
Дуже жаль цього немовля.

А як страждає бідна мати?
Цю біль неможна передати.
Дитина ще і року не жила,
У матері з’явилась сивина.

Не одміряти нам вік людини,
Та роки рахувати не в змозі,
Хай у щасті живе родина,
Подолавши таке тяжке горе.