Щоб пiснею щастя пробратися скрiзь

Прокопенко Юрий
Немає питань, все цілком зрозуміло,
Що тільки взаємність народжує сенс.
Лиш кроки назустріч, нехай і несмілі,
Колись приведуть до чуттєвих пісень.
Твій голос тендітний дістанеться серця,
Віднайде безлюдний, сумний острівець.
Про руту червону і мови не йдеться,
Колюччя зустріне, нехай йому грець!
А в нім – босоноге, змарніле кохання,
Немов Робінзон, все майструє свій пліт.
Агов, зупинися! Дійшло вже прохання
До Божого вуха, він райдугу сплів.
Місток у майбутнє, у край несамотній,
Де хтось, як і ти, зачекався до сліз.
З’єднаються долі на радісній ноті,
Щоб піснею щастя пробратися скрізь.

20:10, 06.03.2021 рік.

Зображення: https://klike.net