Весною сонце – наче смолоскип:
Не лише світить, а ще й ніжно гріє,
Тому й зникає тихий снігу скрип,
Бо березень – лише про квіти мріє!
Хоча вночі буває морозець,
Який на склі малює візерунки
Та вже зимі настав таки кінець,
Тому й дзвінкі – весняні поцілунки!
Сьогодні зичу Вам – лише кохання!
Й прошу у Господа також єдине:
Хай Ваші душі тішить не в останнє
Це почуття, що зветься «лебедине»!
І нагадаю: зараз вже – Колодій,
А далі будуть – тещині вечори
Тому прошу, як люблячий добродій,
Нехай в душі співають теплі хори
За тих, хто дав життя вам і родині…
Любіть життя й цінуйте його, браття,
Вклоніться низько також і дружині
Бо у неділю – прощення всім брати!
Сьогодні день, неначе той добродій:
Не лише світить, а ще й ніжно гріє,
Тому святкуємо ми всі Колодій,
Бо в березні і він – про квіти мріє!