Внучцi Лiзонцi

Мария Верховинина
Дорогенька моя Лізонька!
Ти вже підросла
Промайнули зими й весни.
Пам’ятаю, як ти була мала…

Розумниця ти наша,
Оченята такі щасливі,
Ти росточком була мала,
Сама рідна на всім білім світі!

Я тебе дуже сильно люблю
Коли не бачу сумую
А коли ти біжиш, я в слід Бога молю,
Щасливу тобі зичу долю.

Хай дорога твоя у життя
Буде в злагоді та любові.
Удача поряд з тобою літа,
У твоєму родинному колі.

2018 рік