Ви росла серед вільних степів,
Та не знала ласки батьків.
Бабуся тебе зростила,
Пестила та життю навчила.
Дорогу ти свою не вибирала,
Нелегкою та доля стала.
На фермі колгоспній працювала
Та за роботу увагу і пошану мала.
Дояркою не легко працювати,
На працю треба з когутом вставати.
Та доньок чарівних ти народила,
І звідкіля у тебе є та сила?
Тобі бажаю, чарівна Галино,
Ще довго жити, бо життя - єдине.
І другого життя у нас не буде,
Тож здоров’я хай прибуде.
І щастя хай дарують діти, внуки.
І щоб не мала з ними розлуки.