Березневий дотик свіжий,
долучаючись до мрій,
поглядом суворо-сніжним
доторкнувся раптом вій.
Ранок сонячно-мінливий
до похмурого йде дня.
Знову настрої примхливі
стелить доля навмання.
Розкружлялися сніжинки,
заохочені до дій.
І не знає відпочинку
животворчий пензля стиль.
То ж не думайте зітхати!
Хай потішиться зима!
Час в Небесні йти палати.
Знає це вона й сама.
09.03.2021 15.00