спрячь меня

Наталья Андрющенко
а може, втечемо
ми вдвох з тобою?
залишимо вночі
з твоїм безсонням 
усе позаду нас,
як за стіною.
а може, втечемо
ми за любов’ю?
подалі від людей,
хоча б на один день,
на пошуки ідей
чи нових пісень,
залишимо вночі
з твоїм безсонням 
усе позаду нас,
як за стіною.
ти тільки уяви
безкрайнії степи
і неймовірні гори,
лише повір мені.
я бурю заспокою,
я небо обійму любов’ю
усе позаду нас,
як за стіною
а може втечемо
ми вдвох з тобою?
і ти мене тоді
в своїх долонях
сховаеш від полону,
мене в своїх долонях
у лісі, як тополю
сховай мене від болю