Чом березень- блудник ховається в туман? -
Він ще не визначив свою погоду.
Та булькає капіж у новий дзбан,
І не лишається ні снігу, ані льоду...
Ще сонце мутне й хворе, і тремтять
На гілках верб котасики пухнасті.
Але, почуй, як горобці кричать: --
"Зимі кінець! Жи- вем!" - Ото горласті!
Моя душа підспівує весні
Тоненьким голосом, пташиним свистом.
А зайчик сонячний он на сосні
Стрибає радісно і променисто!
С чего вдруг хитрый март скрывается в туман?
Не может план он выбрать, как всегда.
Но булькает капель обильно в жбан,
Ни снега не останется, ни льда...
Больное солнце мутно, и дрожат
На ветках верб весняночки вихрасты.
Послушай, как воробушки кричат:
"Зиме конец!Мы жи-вы!" Вот горласты!
Душою подпеваю я весне
Почти, как птица, что свистит и плачет.
А зайчик солнечный, как белка, на сосне
По веткам и стволу лучисто скачет.