Колись прийде час і зрадіє прийдешнє,
Воно так чекало розніжену мить.
І все буде добре, не більше й не менше,
Примножиться щастя і будемо ми
У ньому стрічати весну божевільну,
Яка неодмінно розтопить сніги.
Прокинеться доля, без спогадів, вільна
І зронить кохання, нам двом до снаги
Його увібрати в мембрани клітинні,
Цей струм небувалий давно нас шукав…
У мороці днів, крізь абсурди рутинні,
Несла передвістя дбайливо рука.
Колись прийде час і зоря увірветься
На вранішнє небо, мов Фенікса жар.
І буде все добре в галактиці серця,
Розійдеться Всесвіт для нас, не на жарт.
21:00, 23.03.2021 рік.
Зображення: https://wallpapers.99px.ru