***

   Н.Бидненко
Якби ж то знати нам зарані,
Що нас чекає у житті…
Несла тобі я цвіт кохання,
Йшла, не збиваючись з путі.
І ніби ти чекав на нього,
І ніби йшов мені навстріч…
Та повела тебе дорога
До іншої… Буденна річ.
А час чомусь не гоїть рани
І вичаха в душі тепло…
Якби ж то знати нам зарані…
Тоді й кохання б не було!

***
О, если знать нам всё заранее,
Что ждёт на жизненном пути...
Несла тебе  цветок любви
Шла и несла тебе признание.
И вроде ты и ждал его,
И вроде шёл ко мне навстречу...
Но привели тебя пути
К другой...Обыденная вещь.
А время, ран совсем не лечит,
В душе кончается тепло...
О если  знать тогда, заранее...
Любви быть может не было!