***

Лариса Опанасенко
Тераса відкрита в веснянім саду
Від чашки із чаєм з лимонним смаком
Так затишно. Певно межу перейду
Відчути б тепло з чарівним холодком
Від рос , що лягли, а трави ще немає
Від сонця, що сліпить, а тінь забарилась
Від вітру, гілки який певно зламає
І дощ , що промочить. А ми вже стомились
Чекати біленьких нарцисів розквітлих
Червоних та жовтих красивих тюльпанів
Підкралась весна до нас непомітно
Крізь пасмо густих непривітних туманів