Украина

Анатолий Пакулов
 Майданом в Берлини часто я мандрую.
Писни Украины я у серци чую.
Мылая Витчызна, мыла моя мати.
Як тя не згадати, як тя не кохати.

Як закрыю очи мий Франкивськ згадаю.
В тыши серед ночи краевыды бачу.
Як закрыю очи Гуцульщыну бачу,
В тыши серед ночи як дытя заплачу.

Молоди дивчата гуцулкы карпатськи.
Сорочкы вышивани,кептарыкы,намыста.
Парубкы за нымы ходять табунамы.
Я б пишов за нымы тымы козакамы.

Приведи картинни ходять в полоныни,
Визму все покыну прыйду блудным сыном,
Дни мои мынули , юности забавы.
Весны незабутни,горы,струмкы,травы.

Я люблю Вкраину мылу мою неньку.
И душею лину серцем издалеку.
Мылая витчызна мыла моя мати.
Як тя не любыты як тя не кохаты.