Книга життя

Анатолий Павленко
Нам  юності  квітуче  поле
Милує  око  неспроста:
В  цей  час  все  райдужне  навколо,
Мрійливих  планів  висота.

Не  мав  хоч  чарівної  скриньки,
На  сум  з  того  я  не  пристав –
Життя  юнацького  сторінки
Мов  посміхаючись  листав.

А  книги  залишок  все  тонша,
То  ж,  післямова,  ой,  близька…
І  вже  ніяк,  ніяк  не  хоче
Листати  книгу  цю  рука.