Н. Бидненко
Ми берег і хвиля. Ми разом чи нарізно?
Я б’юся об тебе щоночі, щодня.
То небо всміхнеться журливо, незаздрісно,
То чайка криклива мене обганя.
Ми берег і хвиля. В своїй непохитності
Ти ближчим не станеш мені ні на крок.
Без патини слів, без пустої амбітності
Дає нам природа повчальний урок,
Що нам не здолати тяжіння всесвітнього:
Відпливи, припливи… А ти – ані руш.
Ми берег і хвиля. Живемо самітніми
У болісній єдності зранених душ.
***
Волна мы и берег. Мы вместе иль порознь?
Я бьюсь об тебя и ночью и днём.
То небо без зависти нам улыбнётся,
То чайка крикливо помашет крылом.
Волна мы и берег. В своей неподвижности
Ты ближе не станешь ко мне ни на шаг.
Без патины слов, без не нужной амбиции
Даёт нам природа наглядный урок:
Не преодолеть нам земли притяжение:
Приливы, отливы, а ты - как прирос!
Волна мы и берег. Живём в одиночестве
В единстве и боли израненных слёз.