***

Надежда Шмаюн
Я пам'ятаю той чудовий вечір
Січневий вітер холодив гілля,
А сніг усе летів тобі на плечі
И білим сріблом вкрилася земля.

Я пам'ятаю погляд твій... Доречі,
Хоч час минув, я згадую той рік,
Коли усе спадав тобі на плечі
М'який, як пух і ніжно-білий сніг.

І лише незабаром довелося -
Зустрітись нам. І час прискорив біг...
Зробилось сивим все твоє волосся,
Як в той чудовий вечір білий сніг