Младен Ісаєв
ВИСОКІ СИНІ ГОРИ
Річки й високі сині гори,
м’які рівнини, луки, звори,
а небо — з шовком би зрівняти, —
це все — Вітчизна, рідна мати!
Тебе, безмежна земле й плідна,
люблю я, мов матусю рідну,
радію всякій тут пташині
і найдрібнісінькій травині.
Люблю болгарське рідне слово,
що всюди чую знову й знову,
Люблю казок прекрасних диво
і нашу пісню чарівливу.
Коли дивлюсь на гори зрання
і слухаю річок журчання,
у шумі Рили і Пирину
свою я чую Батьківщину.
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Оригинал:
Младен Исаев
ВИСОКИ, СИНИ ПЛАНИНИ
Високи, сини планини,
реки и златни равнини,
небе по-нежно от коприна —
това е моята родина!
Обичам те, земя голяма,
тъй, както си обичам мама,
тук мила ми е всяка птица
и всяка мъничка тревица.
Обичам българските думи,
що слушам по поля и друми,
обичам хубавите песни
и приказките ни чудесни.
Когато гледам планините
и слушам да шумят реките,
в шума на Рила и Пирина
аз чувам моята Родина.