Ти забігла така розпашіла у серце порожнє,
Залетіла, мов птах, наче янгол з небесних світів.
Зупиняється час, від краси збожеволіти можна,
Забери мене звідси, стомився я сам у житті
Роздоріжжя ладнати, своє остогидле, постійно,
Йти навпомацки знову, лишаючи кров у слідах.
Ти майнула, як блискавка в ніч, крізь усі мої війни,
Крізь моє королівство, де править нестерпно біда.
І побачив я обрій, розмитнений в хаосі світлом,
Позолота торкнулася губ, ще й дісталась душі.
Ти забігла у серце порожнє, наврочила літо,
Хай на мить, розігнала холодні й набридлі дощі.
21:13, 08.06.2021 рік.
Зображення: https://www.goodfon.ru