Відходив поїзд. У вікні
Махала дівчинка рукою
І плакала. Нащо мені
Її сльози й несупокою –
Я ж з іншою прощався там,
Я проводжав дівча веселе;
Чого ж це над моїм життям
Чужа печаль полотна стеле?!
Чого це я забув давно
Свою товаришку погожу,
А те заплакане вікно
Забути я ніяк не можу?!
Чия душа, як сирота,
Зверталася до незнайомих,
Куди ж то кличе крізь літа
Її руки прощальний помах?!
© Дм.Павличко
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Отъехал поезд. У окна
Махала девушка рукою
И плакала…о чём она?
Не ведал я о непокое:
Ведь я с другой прощался там,
С неомрачённой веселухой.
Но жизнь пронзила маета:
Подругу слушал лишь вполуха...
Забыл легко, забыл давно
Свою подружку (пела круто!)
А то – в слезах чужих окно –
Забыть не в силах почему-то…
Ту, чья душа, как сирота,
Не отогрета изначально…
Куда -то манит сквозь года
Руки её тот взмах
прощальный?!..
Аватар "Застывшая музыка вагона"
Автор Майк Мартфолио