Буває так, що моря слів бракує
Щоб розказати все, що на душі.
Буває, слово ранить чи лікує,
Зігріє сонцем чи проллє дощі.
Буває кілька фраз, немов ті крила,
Летіти помагають до вершин;
Буває руйнівна у слові сила
Чи гострота десятків гільйотин.
Буває так, що зовсім слів не треба:
Лиш дотику долоні до плечей,
Обіймів дружніх, мов обіймів неба,
Чи погляду закоханих очей.
Буває все по-різному у світі,
Роки минають, швидко час пливе.
Нехай від наших слів буяють квіти,
І чуйність, доброта в серцях живе.
03.05.2019