тримаю знов за хвіст удачу
в мент надвечір’я,
де між хмаринок зірка плаче,
де в росах зілля…
де в горах чути співи вітру
та гру трембіти…
чарує музика нехитра…
її воліти
давно вже доля загадала
в пророкуванні,
а нині вже того замало
й летить бажання,
неначе річка повноводна
між скель, до моря,
де ніч ховається в безодню –
її покора
вже не лякає нас мінором
та крахом віри…
зірву я матрицю з потвори,
в її клавірах
ті архаїчні стилі грацій
незнані нами,
що тонуть в пахощах акацій
та між тернами…
10.06 – 05.07.2021