Благодать

Виталий Пушкарь
В долині стелиться туман
Все покриваючи росою.
Господь іде назустріч нам
Коли ми стомлені журбою.

Він пам'ятає як колись
І Сам страждав від зла людського.
Він на хресті за нас моливсь
Не звинувативши нікого.

Він на Голгофу ніс мій хрест
Поки були у Нього сили,
Помер у муках та воскрес
Живим піднявшись із могили.

Пройшов Він свій тернистий шлях
За нас змагаючись до крові.
І рани на Його руках
Як свідки вічної любові.

Його любов не знає меж
Як в небі зоряні простори.
Коли до Нього ти ідеш
То Він рівняє навіть гори.

Він з нами завжди поруч Сам
І ми від цього у захваті.
В долині стелиться туман
Його святої благодаті.