Десь та колись жило моє кохання
Там де ніколи я живою не була
Чи то воно чи я чи вдвох ми різноранні
Чи то воно пройшло повз нас чи я до нього не дійшла
На милицях не на мітлі куди там встигнуть
Може й хотіла б полюбити але зась
Хто вище голови посміє плигнуть
Того чекає не така й цілюща грязь
Йому кричу Агов дивись яка я чорна
Як еротична негра посеред савани
Воно сміється : Схожа ти на чорта
Ось рушничок весільній , на та йди до ванни.
Взяла . Авже ж, Й під босі ноги потоптала
Сміявшись плакала та милася до рання
Зневага чорної плодючим чорноземом з горя встала
Воно ж залишилося білим в самоті. Моє дурне кохання.