Кудыкина гора. Валентина Козачук. с украинского

Иосиф Бобровицкий
 У курнику шум, гамір -
Переполох такий!
Бо в півня Колі намір
В мандрівочку піти!

Кричали кури  Колі :
- « Ку-ди?! Ку-ди?!Ку-ди?!»
Курчатка в жовтих льолях : -
Ой, таточку, не йди!

Та Коля твердо знає:-
Піде – прийшла пора!
Його давно чекає
Кудикина гора!

Він мужній і упертий,
Сміливо йшов вперед,
За мрію хоч і вмерти!...
Та раптом навперейм

Бабуся Галя встала: –
Ти, Колю, це облиш!
І віником прогнала: -
Ану, додому! Киш!

Вернувся… градом сльози ,
Похнюпив Коля ніс…
Сім'я щаслива: -" Боже,
Вернувся альпініст!"


Курятник - пух и перья,
Как будто бой идёт.
Петух Петро намерен
Отправиться в поход.

Кричали куры Пете:
 - Ку-ды!? Ку-ды!? Ку-ды!?
Его просили дети:
 - Папуля, не ходи!

Но Петя твёрдо знает
Пойдёт - пришла пора.
Его давно прельщает
Кудыкина гора.

Упрямый он и смелый,
В него вселился бес-
хоть умереть за дело...
Но тут наперерез

Бабуся Галя встала:
 - Ты что, Петро, шалишь!
И веником прогнала,
 - А ну, до дому, кыш!

В слезах, вернулся всё же.
У Пети нос повис.
Семья счастлива: "Боже,
Вернулся альпинист!"