Переводы
Из Василия Головецкого
Как будто время Бог остановил,
Душа покоем неземным согрета
На полпути к тоске осенних нив,
В зените лета.
И понимаешь ясно, наконец, суть,
Ценность жизненного света
И так необъяснимо хочешь жить
В зените лета…
* * *
Василь Головецький
Час наче хтось всесильний зупинив,
Душа незвичним спокоєм налита
На півдорозі до осінніх млив,
В зеніті літа.
І розумієш, врешті, суть саму
Цього життя безцінного, і жити
Так хочеться пронизливо чомусь
В зеніті літа.