То був останній поцілунок. Для проформи .
Мій потяг літо відправляється від першої платформи
А в тому поїзді в останньому вагоні я ,
Моя любов , моя безвихідь та твоя брехня -
Купе й заповнене. Хвостом чіпляє потяг шпали
Ми вчотирьох сльозами тихо чаювали
Вслід за сльозою й сонце сіре закотилось
Брехня це все , що після тебе залишилось.