Евгений Маланюк.
(1897-1968)
Как ионийская колонна,
Девичий розовый снежок,
Округлое таится лоно
В лилеях рук, в лилеях ног.
Одна ты.Мерю той же мерой,
Двойник Мадонны на земле,-
Румянец- пурпуром Цитеры,
И на щеках и на челе.
И бьётся кровь в прозрачных венах,
Как птаха мартовских новин,
В каких готичных кантиленах,
Воспеть навеки этот гимн !
Там – Присной Девою – Мадонной,
Тут, на земле, мне светишь – ты,
В пурпурной раковине лона
Скрывая жемчуг чистоты.
*
Земна Мадонна.
*
Як іонійськая колона,
Рожевіє дівочий сніг,
Ховаючи опуклість лона
В лілеях рук, в лілеях ніг.
Єдина! Не ображу зором
Двійник Мадонни на землі.
Ось пурпуром Цітери – сором
І на щоках і на чолі,
І б’ється кров в блакитних венах,
Як птах під вітром весняним.
В яких готичних кантиленах
Навіки виспівати гімн!
Там – Приснодівою – Мадонна,
Тут, на землі, зорієш – ти,
Що в пурпуровій мушлі лона
Ховаєш перлу чистоти.
1927 г.