http://stihi.ru/2021/08/08/6760
ЭТИМОЛОГИЧЕСКИЙ ЭСКИЗ
Пожалуй, каждый из нас каждый день кому-то говорит: "спасибо", "благодарю", "сердечно благодарю", "благодарствую", "спасибо от всего сердца" и тому подобное. Однако мало кто задумывается, какую историю и происхождение имеют слова благодарности.
Этимология украинских слов "спасибі" и "дякую", которое переводится как "благодарю", содержит немало интересного.
Некоторые языковеды выводят слово "дякую "от немецкого "danke" через посредство польского языка.
На самом деле распространение слова "дякую" в том или ином фонетическом варианте очень широко и охватывает почти все индоевропейские языки, в частности, немецкий - «danke», голландский - «dank», английский -«thank», скандинавские - «tak», «takk», чешский - «dzakuji», польский - «dziakuj;», словацкий - «dzakujem», белорусской - «дзякуй". Итак, даже при беглом анализе видно, что, вероятно, эти слова происходят от одного общего корня, из одной древней речи, но прошли разный путь развития.
В украинском языке употребляется также слово "дяка", имеющее двойное значение:
1) Хорошее настроение, настроенность на какое-то дело (У кого есть настроение (дяка), тот и делает что-то. Не имеет он охоты (дяки) ни к чему! Ты нынче что-то совсем без настроения (дяки)...)
2) Означает чувство благодарности за сделанное добро, проявленное внимание, а также выражение такого чувства.
С этим словом сложились такие устоявшиеся изречения: замість дяки -“вместо благодарности”, “принимаю с благодарностью”. В народных пословицах тоже есть это слово: “Який Яків, стільки й дяки” (Каков Яков, столько и благодарности), “Не сподівайся дяки від приблудної псяки” (Не жди благодарности от приблудной собаки).
У этого слова благодарности "родственников", то есть слов с общим корнем, много: вдячний - благодарный, вдячність- благодарность, віддяка -признательность, віддячити- отблагодарить, віддячливий- умеющий отблагодарить, завдяки - благодаря, завдячити-быть обязанным, завдячливість - умение благодарить, надякуватися - много благодарить, невдяка - неблагодарность, невдячний, невдячник - неблагодарный, невдячність - неблагодарность, подяка - благодарность, подякувати - поблагодарить, роздякуватися - рассыпаться в благодарности и так далее.
Кстати, согласно народному этикету, на благодарность следует отвечать. А вот суть ответа определяется тем, за что человек благодарит: на здоровье или ешьте на здоровье (спасибо за угощение), носите на здоровье (благодарность за какую-то вещь из одежды).
Довольно распространенные ответы на благодарность "прОшу" и "пожалуйста". Согласно же этикету, не стоит отвечать "не за что".
"Спасибо" употребляют для выражения, высказывания признательности за сделанное добро, оказанное внимание и т. д. Это слово возникло как результат слияния изречения "спаси Бог". Да еще и произошло соответствующее фонетическое
видоизменение - Бiг. поэтому в украинском языке - спасибі. В письменных памятниках оно фигурирует с XVI века. Слово "cпасибі" есть в произведениях всех классиков украинской литературы. А еще входит во многие словосочетания фразеологического и нефразеологического типа: за спасибі – без жалованья, даром; спасибі и за это (то), спасибі и на этом (том) – хорошо, что хоть так; и спасибі не скажет – кто-то не выкажет малейшей благодарности кому – нибудь за что-то; сказать спасибі - поблагодарить.
Есть в нашей разговорной речи также и уменьшительно-ласкательная форма «спасибоньки».
Разная степень проявления благодарности корректируется использованием общепринятых слов “искренне”, “сердечно”, “покорно”, “чистосердечно”. “Сердечное спасибо Вам, брат-товарищ, за Ваше благосклонное письмо!” (П.Грабовский), “Спасибо Вам большое за Ваше миленькое письмо!”(О.Кобылянская).
А вот “великим“ (большим) ни ”дякую“, ни” спасибі" в украинском языке не бывают.
Что важно, психологи считают слова благодарности волшебными. Они могут сделать жизнь лучше, ведь их использование создает положительный эффект, улучшает взаимоотношения. Вывод очевиден: частота звучания слов благодарности прямо пропорциональна количеству добра в нашей жизни. Неплохая формула, разве не так?
Оригинал
Етимологічний ескіз
Мабуть, кожен із нас щодня комусь говорить: "дякую", "щиро дякую", "сердечно дякую", "гарно дякую", "спасибі від усього серця" тощо. Проте мало хто задумується, яку історію та походження мають слова вдячності.
А етимологія слів "дякую" і "спасибі" містить чимало цікавого. Деякі мовознавці виводять слово "дякую" від німецького "danke" через посередництво польської мови.
Насправді ареал слова "дякую" дуже широкий - він охоплює майже всі індоєвропейські мови, зокрема, німецька має «danke», голландська - «dank», англійська -«thank», скандинавські - «tak», «takk», чеська - «d;kuji», польська - «dzi;kuj;», словацька - «;akujem», а також вживається у білоруській «дзякуй". Отже, навіть при побіжному аналізі видно, що, імовірно, ці слова походять з одного спільного кореня, з однієї давнішої мови, але пройшли різний шлях розвитку.
В українській мові вживається також слово "дяка", що має подвійне значення: 1) хороший настрій, налаштованість на якусь справу (Хто має дяку це викоанти? Не має він дяки ні до чого! Ти нині щось зовсім без дяки...); 2) означає почуття вдячності за зроблене добро, виявлену увагу, а також вираження такого почуття. З ним склалися такі усталені вислови: “замість дяки”, “приймаю з дякою”. У народних прислів’ях теж є це слово: “Який Яків, стільки й дяки”, “Не сподівайся дяки від приблудної псяки”.
У подячного слова “родичів” багато: вдячний, вдячність, віддяка, віддячити, віддячливий, завдяки, завдячити, завдячливість, надякуватися, невдяка, невдячний, невдячник, невдячність, подяка, подякувати, роздякуватися тощо.
До речі, відповідно до народного етикету, на подяку слід відповідати. А от тип такої відповіді визначається тим, за що людина дякує: на здоров’я або їжте на здоров’я (подяка за їстівне), носи/зноси, носіть/зносіть здоровий (-а, -і) – подяка за якусь річ із одягу. Досить поширені відповіді на подяку "прОшу" та "будь ласка". Згідно з етикетом, не варто відповідати "нема за що".
"Спасибі" вживають для вираження, висловлення вдячності за зроблене добро, виявлену увагу і т. ін.. Це слово виникло як результат злиття вислову “спаси Бог”. Та ще й відбулася відповідна фонетична видозміна - Біг. У писемних пам’ятках воно фігурує з XVI століття. Слово “спасибі” є в творах усіх класиків української літератури. А ще входить до багатьох словосполучень фразеологічного й нефразеологічного типу”: за спасибі – “без платні” (пор. за простибі (простибіг) – “даром”); спасибі й за це (те), спасибі й на цьому (тому) – “добре, що хоч так”; спасибі і простибі (простибіг) – “щиро дякую”; і спасибі не скаже – “хтось не виявить найменшої вдячності кому-небудь за щось”; сказати спасибі – “подякувати”.
Є в нашому розмовному мовленні також і зменшено-пестлива форма спасИбоньки.
Різна міра вияву вдячності корегується використанням загальноприйнятих слів “щиро”, “сердечно”, “красно”, “щиросердно” тощо – “Сердечне спасибі Вам, брате-товаришу, за Ваш прихильний лист” (П. Грабовський), “Дуже Вам дякую за Ваш любенький лист”(О. Кобилянська).
А от “великим” ні “спасибі”, ні “дякую” не бувають.
Що важливо, психологи вважають слова вдячності чарівними. Вони можуть зробити життя кращим, адже їхнє використання створює позитивний ефект, поліпшує взаємовідносини. Висновок очевидний: частота звучання слів подяки прямо пропорційна кількості добра в нашому житті. Непогана формула, хіба не так? :)
Аватар со странички Василины Иваниной.