* * *
Мой Харьков – мой Париж
Без Эйфелевой башни,
Ты в памяти паришь,
Как будто день вчерашний.
Зелёный мой приют,
Убежище лесное,
Я далеко, но тут
Душа моя с тобою.
А, может быть, с судьбой
Своей я разминулась?..
Ты крикнул мне: – Постой!
А я не оглянулась.
И жить мне суждено
Меж будущим и прошлым,
И путь к тебе давно
Снегами запорошен.
Но стоит зацвести
Сиреням и каштанам,
Я с радостью в груди
Пакую чемоданы.
Все от тебя бегут
В анталии и римы,
А я уж тут как тут
Опять неотвратимо.
И только мрак исчез,
Спешу уж спозаранку
Я в свой Булонский лес
На станцию Удянку.
Мой Харьков – мой Париж,
Где Лопань вместо Сены,
Ты как герой стоишь,
Что не сойдёт со сцены.
* * *
Мій Харків – мій Париж
Без Ейфелевої вежі,
Ти в пам'яті париш,
Як літачок мій перший.
Ти – диво лісове,
Притулок під сосною –
Далеко так, але
Душа моя з тобою.
Обітований край,
З яким я розминулася,
Ти закричав: – Стривай!
А я не озирнулася.
І виклікає страх
Безодня ця між нами…
Адже до тебе шлях
Вкривається снігами.
А зацвітуть лише
Фіалки та іриси,
То з радістю в душі
Спакую я валізи.
В Анталії втекти
Все від тебе готові,
Мене ж покличеш ти
Невідворотно знову.
І тільки морок щез,
Я йду вже спозаранку
В цей свій Булонський ліс
На станцію Удянку.
Мій Харків – мій Париж
Де Лопань замість Сени…
Ти, як герой, стоїш,
Що не піде зі сцени.
Переклад на украінську мій