Ти цупила зорі з пожадливим хистом
Із неба, урвавши вогненний шматок.
Ти думала, щастя збудуєш барвисте
У закутках темних нікчемних хмарок.
Нічого не буде, ти вкрала квазари,
Вони проковтнуть нерозбірливу хіть.
Не ступиш до раю без пройдених згарищ,
Не втримаєш сяйво на смузі лихій.
Даремно в мені ти зростала журою
І цупила зорі – безглуздий інтим.
Не сяють вони у захопленні грою,
Хоч що не роби, хоч куди не іди.
15:27, 11.09.2021 рік.
Зображення: https://pixabay.com