Завесниться колись

Петренко Ольга
Завесниться колись! Завесниться -
Квіту вишні розсипляться перли,
Вже ялина м'якесенькі глиці
На верхівці до неба простерла.

І розплещеться сонце на травах:
Що краплина - то жовта кульбаба!
Запалають тюльпани яскраво,
І нарциси розквітнуть у звабі!

Наче зграйка дівчат, маргаритки:
Кармазином шаріються щічки,
І, біліші за пір'я лебідки,
Їхні свіжістю дихають личка.

Завесниться! Жадана відрада
Розіллється зеленим розмаєм!
Заяріє надія свічадом
Серед дива весняного раю.