Пожухле листя з дерев злітає,
На щастя мрія в душі зникає,
Як осінь з днями все холодніше,
Так серце в злобі стає черствіше.
Бісівський шепіт ліворуч лине,
Душа все чує, в безглузді гине,
Свою погибель не відчуває,
Не чує правди, Бог відступає.
Кому потрібна ця марна жертва,
Коли в житті душа вже мертва.
17.09.21.