А у моїм вікні весна вернулась в осінь,
З сюрпризом, та з яким! Прийшла не просто так-
Квітує мій каштан і не відвести очі,
Вже й бджілка тут як тут -шукає свій нектар.
Та осінь не здає захоплених позицій,
На весну то дощем, то холодом дмухне:
"Чому прийшла сюди, чому тобі не спиться?
Знов хочеш царювать? Та царство вже моє!"
"Ні, осінь, не журись, дощами не вмивайся.
Прийшла я лиш на мить, мені Творець велів
Сказати людям всім, що є найбільше Царство-
Єдиний наш Господь царює на землі!"
Змінити пору й час лише Йому під силу,
Бо Він створив цей світ і видиме усе.
Моїм каштаном Він нагадує: "Людино,
Коли Творець накаже - й посохле зацвіте!"