http://stihi.ru/2021/09/20/6586
Видишь, уже лицемерить не будем мы
в ночь равноденствия и полнолуния -
скажешь, то ночь Куи’нджи.
Я ж тебя, милый, во снах только вижу.
…В шкаф убираю и шорты, и бриджи,
платья, футболки, туда ж и юбчёнки,
блузки прозрачно-парящие тонкие -
пусть отдыхают ныне.
Перебираю платки и косынки
шарфики разные и палантины…
…Вынырнув так из тоски неуёмной,
спрячу её в уголок самый тёмный.
Завтра в Карпатах (момент переломный)
снег будет – вроде, не срок…
Тёплого веянья всё ещё просим мы,
ну, а сентябрь сорит золотом осени,
нас обогреть он не смог…
Листья, с орешника вихрем снесённые,
мой замели порог.
Оригинал
Бачиш, уже прикидатись не треба,
ось рівнодення і повня на небі -
кажеш, це ніч Куїнджі.
Я ж тебе, любий, у снах тільки виджу.
В шафу ховаю шорти і бриджі,
сукні, футболки
й спідниці тоненькі...
Блюзки прозорі, летючі, легенькі
ідуть на спочинок...
Переглядаю різні хустини,
11шарфики, шалики і палантини...
Випірну, мабуть, з цієї навали,
Справи рятують, добре, що справи...
Завтра в Карпатах, щойно сказали,
справжній можливий сніг...
Ми ж іще теплого леготу просимо,
вересень тринькає золото осені,
нас він зігріти не встиг.
Листя горіхове, зірване вихором,
геть занесло поріг.
Фото Василины Иваниной.