До осені – пів кроку
Ще геть недавно липи цвіт духмяний
Все місто огортав, сипав квітками,
І літній ранок ніжно-полум’яний
Співом пташок дзвенів понад світами.
А нині першим золотистим листом
Вже грає вітерець. Бринить серпанком
Ранкова свіжість. Ти проходиш містом –
А хризантеми заглядають в ранки.
Вода в Дністрі тепліша від повітря.
Ранковий спокій словом не порушу…
Палахкотять між горобини віття
Вже ягідки і смутком сиплять в душу.
Пів кроку ще до осені зосталось,
І ти стоїш на березі в тривозі,
Бо вже тепла – лише на айстрах малість,
І щедра осінь в міста на порозі.
І лине час, і роки пропливають,
І все життя в буття круговороті:
За золотом сніжок пройде по гаю,
А далі – весни на мажорній ноті.
Олена Гешко
Источник:
Газета "Гомiн",
Авторская страница Елены Васильевны ГЕШКО на Стихи.ру:
http://www.stihi.ru/avtor/maxilee