- Страшне перо не в гусака! -
ґелґоче вкотре Гриша,
- Без мене жодного рядка
поети не напишуть!
Моє перо, немов стріла,
влучає в ціль щомиті,
тому й постава, як в орла,
і погляд гордовитий!
Та кури підняли на сміх
хвалька сільського двору:
- Ти ж не писав за них усіх,
а пнешся вперто вгору!
Гусак у відповідь кричить:
- Я зовсім не ледащо!
Візьму перо і стану вмить
поетом я найкращим!
І ось у дзьобі із пером
бундючно Гриша ходить,
та тільки вірша і рядок
у голові не вродить!
11.10.2021