Прощання з лiтом

Сіре небо заховало
Нас від всесвіту,
Упало
Наче ковдрою.
І світла
Враз не стало.
А повітря перелякано заклякло…

Літо видно вже змирилось
З неминучістю поразки
І надій на його ласку
Остаточно не лишилось.