Чогось там не склалось
сьогодні в прогнозі погоди:
тепло обіцяли
та сонячний день,
повний штилю,
та місто натомість,
накрило поривом негоди:
гойдались будинки й дерева,
та храмові шпилі.
Над Вроцлавом вітер,
шалений,
осінній, ненацький,
жбурляв золоте
та маренгове листя, як злоті,
зухвало волосся куйовдив
у ражі юнацькім,
катаючи з присмаком
м’яти цукерку у роті.
Гойдалося небо,
як хвилі старезного Одра,
здавалось: сильніше подме -
розлетиться все місто...
За вікнами осінь, п’ю чай,
та закутавшись в ковдру,
любуюсь на золото
в вазі кленового листя.
Над Вроцлавом вітер,
шалений,
осінній, ненацький...
/
збiрка ЛIРИКА З ПРИСМАКОМ ПОРОХУ, 2016-2021