Пролетарське

Мария Верховинина
Моє рідне, любиме, родиме село,
Тут дитинство моє щасливе пройшло,
Найкращі в житті роки промайнули,
Після війни туди з родиною прибули.

Юність, дитинство, щаслива пора,
І школа поряд з хатою була.
В бібліотеку любила ходити,
Книжки читати, уроки вчити.

Цікавилась всім, багато читала.
Вірші здоровенні напам’ять  вивчала.
Просить душа крижаної водиці,
Що на подвір’ї була у криниці.

Село моїх спогадів, рідне село,
Скільки води за життя утекло!
В пам'ять свою зазирну на хвилину,
Хочу я знову побачить родину!