Батьковi нагороди

Мария Верховинина
Була війна. Вона давно минула,
А рани татові осколками болять.
Та в муках скільки років промайнуло,
А скільки не повернулось солдат.

Та Батьківщина їх не забуває,
Щорік у травні з перемогою вітає.
А тата воєнком до себе кликав
Та з нагородами почесно привітав.

Два ордени знайшли свого героя
А як раділи ми, татусь, з тобою!
Мені ти ордени на бабочку чіпляв,
Хвилини щастя ти подарував.

Ми, діти, слухали тебе уважно,
Як в бій ходив, брав язиків в полон.
Та в розвідку ходив відважно,
За це все тобі земний уклін.

Ми горді тим, що ти у нас герой!
Ти дуже чесний, любий тато мій.
Від злодіїв країну захистив,
Мені життя ти, тату, подарив.