Я як невчасна розхристана осінь
Смичу платок на замерзле плече
Знервовані рухи, втомлені очі
Пустка саднить, комом в горлі дере...
В вересні барв щедрувала охочим
Ніжила сміхом, пашіла теплом...
В жовтні в очікуванні тяглись ночі –
Чекала на свято сюрприз-не було.
Й сам не прийшов, не зігрів у обіймах...
Час чи можливості ти не знайшов?..
Та хіба все це наразі важливо?
Сніг листопадовий б’є у вікно...
Я як невчасна розхристана осінь
Смичу платок на замерзле плече
Знервовані рухи, втомлені очі
Пустка саднить, комом в горлі дере...
15. 11. 2016