Донецьке летовище

Мария Верховинина
Як в пеклі гинули сини,
Вони на смерть стояли,
Відрізані були шляхи,
Але ви не боялись!

Набої котяться пусті,
Розплавився метал…
Під шквалом ГРАДів на весні
Кривавий день настав.

І вітер дим смертельний гнав
З летовища в Донецьк,
Тоді ніхто іще не знав,
Що бою не кінець.

За димом чорним і густим
Бої ідуть криваві
Так Україна на весні
Губила хлопців бравих.

Чекають матері дітей,
Стоячи у порога,
Нема з Донецька їм вістей,
Надіються на Бога.