До мене дівчина явилась уві сні,
Така далека і така знайома...
Це ж я! 15 років десь мені.
(До чого сон той? Мабуть, підсвідоме)).
Так от, зустріла я себе колишню
І думаю: "Пораду ж дати треба!"
Слова якісь шукаю, мудрі, пишні...
Та розумію: в тім нема потреби.
Які поради?! Мовлю їй "спасибі":
Мені не соромно за тую юнку!
Жила пристойно, оминала хиби,
Не лізла в справи ницого ґатунку...
Я вдячна їй, що слухалася маму,
Що батькові поради поважала,
На пустощі не вабилась без тями,
Знання і мудрість спрагло осягала...
Третина віку, дівчинко, між нами -
Але тебе я серцем відчуваю!
Так само мрію і милуюся зірками,
Радію світові, у снах злітаю...