Місяць на хмароньках зорі колише,
Ангел крилечко своє простягнув,
А під крилечком дитинонька дише,
Господь дрімотою світ зодянув.
Лине молитвонька тиха до неба,
То над колискою мати не спить,
Бо у душі неймовірна потреба,
Щастя маляті цьому намолить.
Щиро благаючи світлої долі,
Серце до Бога кладе на вівтар,
Бачили це у віконце тополі,
Й місяць, що в кроні завис мов ліхтар.
Зіроньки й хмарки, і люди поснули,
Вітер у полі приліг й задрімав,
Ангели тільки не спали і чули,
Як Господь дитятко благословляв.
8/10/2021 Марія Круль